Технічний опис станції

Генплан і компонування

Майданчик Чорнобильської АЕС складається з двох основних функціональних комплексів: проммайданчика АЕС з відкритим розподільчим обладнанням (ВРО) і ставком-охолоджувачем та будівельної бази. Проммайданчик АЕС і будівельна база розташовуються в межах санітарно-захисної зони, що має радіус 3 км навколо осі вентиляційної труби. Генплан станції забезпечує раціональне розміщення всіх будівель і споруд з урахуванням організації всередині майданчика технологічного транспорту: автомобільного, залізничного, а також наземних і підземних комунікацій.

Розміщення і компонування виробничих будівель і споруд відповідають основному санітарно-гігієнічному принципу проектування АЕС — розподілу всієї території, будівель і приміщень станції на зони: суворого (що контролюється) і вільного режимів.

Зона суворого режиму включає територію, будівлі і приміщення станції, в яких на персонал можливий вплив радіаційних чинників. У зону суворого режиму працівники допускаються тільки через санпропускник. У зоні суворого режиму всі приміщення розділено на ті, що обслуговуються, ті, що обслуговуються наполовину, і ті, що не обслуговуються. У приміщеннях, що обслуговуються, вплив радіаційних чинників на працівників протягом шестигодинного робочого дня не перевищує допустимих норм. У приміщення, що обслуговуються наполовину, персонал допускається періодично за такої величини сумарної дози опромінення, яка не перевищує допустиму. У приміщення, що не обслуговуються, при працюючому обладнанні персонал не допускається. У зоні вільного режиму за нормальних умов роботи обладнання вплив радіаційних чинників повністю виключений.

Прийнято ліву компоновку головного корпуса станції. Постійний торець обернено до ставка-охолоджувача. Відкрите розподільне обладнання (ВРО) з напругою 110, 330 і 750 кВ розташовується за каналом з боку фасаду машзалу. Функціонально головний корпус станції розділений на п'ять блоків:
- блоки А і Б, в яких розміщуються реактори №№ 1, 2, 3, 4 відповідно із своїм технологічним обладнанням;
- блок В, де розташовано обладнання спецводоочищення, газового контуру та інше I та II черг;
- блок Г — машзал, в якому розміщено турбоустановки №№ 1—8 з усім допоміжним обладнанням;
- блок Е з ремонтною майстернею "брудного" обладнання (головні циркуляційні насоси, спецнасоси, теплообмінники, ремонтні пристрої тощо).

Зв'язок головного корпуса з адміністративним і побутовим корпусами здійснюється через пішохідний місток. В об'єднаному допоміжному корпусі розміщено хімводоочищення, механічну майстерню, склади тощо. Сховища рідких і твердих відходів з'єднані з головним корпусом транспортно-технологічною надземного галереєю, яка сполучена з коробом спецвентиляції, що приєднується до вентиляційної труби висотою 150 м. В основу вентиляційної труби вміщено газгольдер витримки.

Склад свіжого палива і сховище відпрацьованого ядерного палива розташовані в окремих будівлях і мають під'їзні колії. У дизельно-генераторній станції I черги, призначеній для резервування живлення особливо відповідальних споживачів, встановлено 6 агрегатів потужністю 3500 кВт кожний, а на II черзі — 6 агрегатів по 5500 кВт.

 

Технічне водопостачання

Для Чорнобильської АЕС прийнята оборотна схема технічного водопостачання з наливним ставком-охолоджувачем місткістю 98 млн. м3, площею дзеркала біля 22,9 км2. Заповнення і підживлення ставка здійснюється з ріки Прип'яті насосною станцією. Періодичне продування ставка-охолоджувача відбувається через водовипуск максимальною пропускною спроможністю 20 м3.

 

Схема циркуляції

Зі ставка-охолоджувача вода циркулює відкритим каналом, розташованим перед фасадом головного корпуса з боку машзалу. Кожна насосна станція складається з двох блоків I і II черги: циркуляційного, що забезпечує подачу води до конденсаторів турбін, і апаратного, що постачає водою теплообмінники технологічного обладнання блока. У циркуляційному блоці встановлено 12 вертикальних насосів I черги і 9 вертикальних насосів II черги, що забезпечують подачу максимальної витрати води — 105 м3/с за тиску 7,1 м водяного стовпчика. В апаратному блоці встановлено 4 насоси I черги і 6 насосів II черги, що забезпечують подачу максимальної витрати — 9,7 м3/с за тиску 28,0 м водяного стовпчика. Циркуляційні насоси подають воду в напірний басейн місткістю 40000 м3, з площею дзеркала 30000 м2, звідки вона самопливом, через водозабірні споруди, надходить у конденсатори турбін. Така схема істотно підвищує надійність роботи станції.

 

Принципова теплова схема

Теплова схема блока, до якого входять реактор і дві турбоустановки, є одноконтурною. Тобто пара, яка генерується в реакторі, надходить безпосередньо в турбіни. Теплоносієм, що здійснює відведення тепла від тепловидільної зборки і графітової кладки реактора, є вода. Вона примусово циркулює через технологічні канали реактора, нагрівається з 265°С до температури насичення за тиску 70 кгс/см2 і частково випаровується. Пароводяна суміш подається в барабан-сепаратор, де розділяється на дві фази: пару і воду. Пара прямує головними паропроводами до турбін, а відсепарована вода температурою 284,5°С опускними трубами повертається у колектори головних циркуляційних насосів, які здійснюють її багаторазову примусову циркуляцію через реактор. Пара, що надходить до турбін, з тиском 69,5 кгс/см2 і температурою 280,4°С зі ступенем сухості, який дорівнює 0,995, послідовно проходить блоки клапанів паророзподілу і циліндр високого тиску (ЦВТ). Після ЦВТ пара з тиском 3,53 кгс/см2 і температурою 141,1°С зі ступенем сухості 0,846 ресиверами прямує в сепаратори-пароперегрівачі, де з неї видаляється волога і здійснюється двоступеневий паропаровий перегрів до температури 263°С. За тиску 3,0 кгс/см2 і температури 263°С пара надходить у циліндри низького тиску, де відбувається її розширення до кінцевого тиску 0,04 кгс/см2. 3 конденсаторів конденсатними насосами 1-го підйому конденсат через охолоджувачі основних ежекторів, ежекторів ущільнень і конденсатоочищення подається на конденсатні насоси 2-го підйому, які прокачують його через п'ять поверхневих підігрівачів низького тиску (ПНТ) в деаератори. Злив конденсату пари ПНТ, яка гріє, здійснюється каскадно в конденсатори турбін. Тепловою схемою передбачається двоступенева деаерація основного конденсату.

Аби гарантувати радіаційну безпеку під час експлуатації обладнання, на станції є самостійні системи збирання радіоактивних вод з подальшим очищенням і поверненням.

Найближчі події

26 квітня 1986 року в 01 год. 23 хв. 40 с. за московським часом в ході проведення проектних випробувань однієї з систем забезпечення безпеки сталася аварія на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС
У травні 1970 р. були розпочаті роботи з підготовки (розмітки) котловану під 1-й енергоблок Чорнобильської АЕС.

Розсилка новин